Насіння люцерни Надія

Насіння люцерни Надія оригінатора Інституту землеробства південного регіону УААН - це сорт сіножатого використання виду М.sativa синьогібридної групи, який підходить для вирощування у всіх ґрунтово-кліматичних зонах.

Середнє зростання рослин 52-97 см, рослини прямостоячі, листя середнього розміру. 

Боби великі, в 3-4 спіралеподібних завитка, з великим і середнім насінням.

Натура ― 2,1-2,2 г на 1000 насінин.

Повний термін дозрівання 118-125 днів.

Сорт характерний високою стійкістю до вилягання, холоду.

Хороша стійкість до хвороб та шкідників.

Середній показник фактичної експериментальної врожайності за роки випробування становив 725-760 ц/га в зеленій масі і 7,0-9.0 ц/га в насінні. , сапоніну 5,2 гем.інд.

Сорту ха рактерен швидке зростання на початковій стадії вегетації та після укосу, що дозволяє досягти 4 укосів за сезон. Вона має розвинену кореневу систему і в періоди, коли ґрунт стає пересушеним, може вбирати вологу з ґрунту, розташованого на великій глибині. Це одна з найголовніших якостей даної рослини, оскільки вона здатна добре переносити як спеку, так і періоди зі зниженою температурою. Люцерна Надія має приємний фіолетовий колір, суцвіття дрібні. Зростає як на глиноземних ґрунтах, так і глиняних ґрунтах з невисоким вмістом піску. Даний вид рослин відмінно підходить для заготівлі як корми для худоби. Саме тому її у великій кількості використовують на фермах та угіддях.

З невеликої кількості насіння, яке потрібно для посіву, виходить досить велика кількість трави, яка згодом викошується в осінньо-зимовий період. Посів виробляють рано навесні. Навіть у ті часи, коли морози ще не пройшли, і погода є нестійкою. При цьому легка засвоюваність дозволяє не піклуватися про використання додаткових прикормів для худоби в зимовий час. худобі для холодних періодів.

Під час зростання люцерни Надія на полях також можливий випас тварин. Це забезпечить високу якість харчування худоби, відповідно отримання в результаті таких же якісних продуктів харчування. Купівлею люцерни займаються не лише тваринницькі господарства. Велика кількість державних установ, за якими закріплені поля з достатньою площею, зробили вибір саме на користь люцерни Надія.

Для посіву даного виду чудово підійдуть поля, на яких раніше зростав ячмінь. Таким чином, за короткий проміжок часу власники угідь зможуть зібрати багатий урожай і отримати значний прибуток від продажу сіна або свіжої трави. величини, широколанцетні, із слабким опушенням. Прилистки широкі слабозазубрені по краю, з довгим верхнім зубом, слабо опушені. Боби великі 3-4 завитки спіралі. Насіння середньокрупне, жовте, маса 1000 насінин 2,1-2,2гр. Від початку весняного відростання до повної стиглості насіння 118-125 днів. Стійкість до полягання висока, зимостійкість висока: 96-98%, слабко уражається хворобами та шкідниками. За роки випробування врожай зеленої маси становив 725-760 ц/га, насіння 7,0-9.0 ц/га. Сорт сінокісного використання. День усіх кліматичних зон. Люцерна дає високобілковий, багатий на вітаміни і мінеральні солі корм. У сіні міститься до 21,9% протеїну. 1,49% кальцію, 0,24% фосфору та 0,18% сірки. Виняткове значення люцерна має у бавовняних сівозмінах. Посіви її запобігають вторинні засолення грунту на зрошуваних землях, а також знижують ураження бавовнику таким захворюванням, як вілт, що призводить до різкого зниження врожаю та його якості. Люцерна покращує фізико — хімічні властивості ґрунту, в якому накопичується на одному гектарі до 8 — 11 т кореневих та пожнивних залишків (у перекладі на суху речовину), що містять понад 150 кг азоту. Без зрошення в степових умовах врожайність люцерни з одного гектара дає понад 3 т сіна, а при зрошенні в Середній Азії за 5 mdash; 6 укосів урожайність сіна досягає 20 — 30 т/га, а насіння — 1,0 — 1,2 т/га.

Ботанічне опис та біологічні особливості люцерни. 

Найбільш поширена люцерна синя (Medicago sativa), люцерна жовта (Medicago falcata) та люцерна гібридна (Medicago varia). Корінь стрижневий з сильно розвиненим бічним корінням.. У перший рік життя коріння проникає на глибину 2 — 3 м, а наступні — на 5 м та більше. У багаторічних видів верхня частина кореня, яка називається коронкою, має нирки, з яких щорічно розвиваються нові стебла. Стебло пряме, гіллясте з 10 — 20 міжвузлями, висотою 80 — 100 см і більше. Листя складне, трійчасте. Суцвіття — пензель з 12 — 16 яскраво забарвлених квіток, розташованих на верхівках стебел та бічних гілок. Люцерна — перехреснозапильна рослина. Плід — багатонасінний вигнутий серповидно або спірально закручений боб. Насіння дрібне овально — ниркоподібної форми. Маса 1000 насінин 0,9 — 2,7 р. Люцерна теплолюбна і світлолюбна культура, але водночас має високу морозостійкість. Насіння починає проростати при температурі 5 — 6°С. Сходи витримують заморозки до — 6°С. Відростання навесні починається за температури 7 — 9°С. Сума позитивних температур, необхідна для формування одного укосу, становить приблизно 750 mdash; 800 °С. При високому сніговому покриві люцерна добре переносить температуру до — 40 °С. При сильній посусі люцерна зупиняє зростання і скидає частину листя. Після випадання опадів знову рушає на зріст. Люцерна вимоглива до родючості ґрунту та чистоти полів, її можна вирощувати на різних ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією (рН 7 8), але не придатні ґрунти з підвищеною кислотністю.

Агротехніка.

Обробка грунту залежить від попередника та покривної культури. Восени проводять лущення, а через 2 — 4 тижні — оранку на глибину 25 — 30 см. При посіві люцерни під покрив ранніх ярих культур проводять передпосівне боронування у два сліди. Якщо покривними культурами є суданська трава, просо або кукурудза, то до посіву поле 2 — 3 рази культивують з одночасним боронуванням. У степових районах важливе передпосівне коткування ґрунту. Під люцерну в степових районах вносять 15 — 20 т/га гною, а більш зволожених — 25 — 40 т, або 45 — 60 кг діючої речовини фосфору та калію на 1 га. Органічні добрива краще вносити під попередник. При посіві рекомендується разом із насінням закладати в ґрунт до 50 кг/га гранульованого суперфосфату. Хороші результати дає передпосівна обробка насіння молібденом, бором та нітрагіном. Насіння люцерни ретельно очищають від домішок та бур'янів, особливо повиліки. Норма висіву люцерни: Люцерну висівають суцільним рядовим способом. На насіннєвих ділянках, поряд з рядовим, застосовують широкорядний посів з міжряддями 45 mdash; 60 см. При посіві під покрив люцерну висівають поперек рядків покривної культури. Після посіву поле прикочують, а при появі ґрунтової кірки її руйнують ротаційними мотиками. Покривна культура має бути прибрана вчасно. Її скошують на висоті 20 см від поверхні ґрунту. Солому та пожнивні залишки вивозять із поля відразу ж після збирання покривної культури. Обов'язковим прийомом є боронування після кожного укосу та навесні. У степових районах велике значення має снігозатримання та затримка талих вод. При зрошенні до посіву люцерни проводять полив вологозарядного з нормою води близько 2000 м3/га і вегетаційні поливи. У рік висіву один полив становить 600 mdash; 800 м3/га, а в наступні роки поливи проводять після кожного укосу з таким розрахунком, щоб добре зволожувався метровий шар ґрунту.