Оранка, рихлення, no-till чи mini-till?

Якщо говорити про no-till, то це питання не нове і практика вже дала на нього відповідь. Масова відмова від оранки по Україні відбулася 7—10 років тому. В Україну прийшли продавці no-till техніки із закликами «поставте плуг під паркан». Потім їх заклики змінилися на «no-till потребує перехідного періоду, потерпіть років 5». Останні кілька років все частіше чути про «перезапуск no-till в Україні», мовляв, «раніше аграрії неправильно застосовували цю систему, а тепер буде no-till «по-новому». Під аномальну посуху 2017 року технологію no-till позиціонують як систему збереження вологи. Про те, що вологу потрібно не лише зберегти, а й накопичити, тактовно мовчать.Мінімальний обробіток та глибоке рихлення гармонійно можуть бути включені до диференційованої системи обробітку. Виходячи з потреб сівозміни та стану конкретного поля, можна на 1/3 площі провести глибоке рихлення, на 1/3 оранку та 1/3 лишити під мінімальний обробіток. Ці системи мають свої сильні та слабкі сторони, розумно чергуючи їх, можна досягти оптимального результату.Ця технологія потребує значних опадів, поле має покриватися органічними рештками, для достатньої вегетації культур потрібні дощі. Вона потребує рівномірності опадів — значні опади в короткий період можуть змити шар решток із поля. За винятком кількох підприємств, котрі дотримуються всієї системи із значними інвестиціями та високими ризиками, no-till в Україні не прижився.

No-till — це не найпростіша технологія, це складна і дорога система. Вона потребує чіткого таймінгу (прострочити внесення хімії на один день — для no-till це проблема) та значних витрат на хімію (хімія за останні кілька років стала дорожчою удвічі, а її ефективність щороку падає).

Оборот пласта найкраще відкриває ґрунт для акумуляції вологи, перерозподіляє частки ґрунту та поживні елементи в орному шарі. Однак інтенсивно впливає на структуру, збільшує втрати наявної вологи, за неправильного підходу може стати причиною надмірного ущільнення. Глибоке рихлення допомагає боротися з надмірним ущільненням під орним горизонтом, однак потребує витрат не менше від оранки.

Мінімальний обробіток створює найкращі умови для швидкої мінералізації пожнивних решток, коштує недорого, однак може бути застосований лише за гарної структури у глибших шарах ґрунту. Суперечка про те, що ж краще: «мінімалка», глибоке рихлення чи оранка нагадує суперечку про борщ, м'ясо й торт. Добре, коли на обід ти маєш усе.На сьогодні система обробітку з оранкою — це єдина система, яка забезпечує сталий прогнозований врожай. Зі зменшенням рівня опадів потреба у відкритті ґрунту для акумуляції стає ще важливішою. І український ринок адекватно відреагував на посуху 2016—2017 року. Ринок плугів зріс майже удвічі.

Плуг органіці потрібен

Перехід на нову технологію — це важко, дорого та ризиковано. Однак варто розуміти, в чому популярність нової технології, з яких складових вона формується та чи можна її елементи гармонійно включити у власну систему. За останні кілька років ціна на хімію зросла більш ніж у два рази. Це стимулювало деякі господарства повністю перейти на механічні та біологічні методи, стати органічними. Але ж ніхто не забороняє звичайним господарствам більше використовувати суцільний та міжрядний механічний обробітки.Цим можна не лише зменшити витрати на гербіциди, а й провести закриття вологи та аерацію. Низка сидератів не лише бореться з шкідниками та зменшує потребу в інсектицидах, а й покращує структуру ґрунту, підвищує його здатність акумулювати вологу, зменшує потребу в добривах. Та ж ситуація і з плугом. Це незамінний інструмент для органічного вирощування. Варто зрозуміти, чому він незамінний, та використати його переваги і для звичайного господарства. Більшість хвороб і шкідників не виживають, якщо їх закопати на 30 см під землю без доступу повітря.

Чи потрібно повертатись до оранки після відмови від неї?

Ті, хто зараз відмовився від оранки, мали на те якісь причини. Україна — країна велика, тож для всіх не може бути один рецепт. Таким господарствам я порадив би поспілкуватися з тими, хто відмовився від плуга раніше (не менше 5 років). Зрозуміти, чому в них вдалося, або чому не вдалося. Які в цього рішення переваги і які слабкі сторони. Сама відмова нічого не дає, плуг треба чимось замінити. І в нового рішення також будуть сильні та слабкі сторони, з якими доведеться працювати.

Південь країни: чизель чи плуг?

Ситуація, яка склалася на півдні, — це болюча тема. Недостатні норми внесення мінеральних добрив, практична відсутність тваринництва та відсутність внесення органічних добрив. Виснажлива сівозміна соняшник/пшениця. Якість цих ґрунтів за останні 10 років значно знизилася. Винним призначили плуга, а роль «чарівної пігулки» віддали глибокому рихленню. На жаль, чарівних пігулок не існує.Без системного підходу до цього питання покращення очікувати не варто. Ми маємо позитивні приклади господарств півдня, котрі використовують більше оранку, ніж рихлення, й таких, котрі надають перевагу рихленню над оранкою. І одні, й інші мають хороші врожаї та продуманий системний підхід.Через посуху 2017 року ґрунти в багатьох регіонах півдня настільки спечені, що провести оранку там просто неможливо. Сезон основного обробітку в самому розпалі, а плуги вивертають такі грудки, що страшно дивитися. Це стимулювало цьогорічний попит на глибокорозпушувачі та чизелі. Грудка від них трохи менша, та й лишається вона в землі, її не видно, тож на серці спокійнішеОднак і мороз до неї дістає гірше, більше грудки лишається на весну. Опади зимового періоду — це левова частка всіх опадів на півдні. Щоосені необхідно відкривати ґрунт, щоби закумулювати зимову вологу. В роки, коли осінню оранку на півдні провести можливо, плуг із завданням накопичення вологи справляється краще.

Агітувати «проти» легше, ніж «за»

Агітувати проти чогось доволі легко. Беремо негативні сторони, у оранки їх достатньо, роздуваємо до всесвітніх масштабів, про позитивні скромно мовчимо. Набагато складніше агітувати за щось. Чим замінити плуг? Щоб і ґрунтам було добре, і врожаї не зменшувалися. В основі критики оранки є реальні науково-практичні обґрунтування. Однак можна перефразувати Черчилля: «Оранка — це погана система, але кращої ще не придумали».

Сильний інструмент зі своїми плюсами та мінусами

Оранка, як надзвичайно сильний інструмент, має значні переваги й немалі складнощі. Піти можна двома шляхами:

• перший, можна відмовитися від плуга, але при цьому треба продумати, чим замінити його позитивний вплив. А в агрегатів чи систем для заміщення є свої складнощі, з якими також потрібно боротися;
• другий, можна не відмовлятися і розумно мінімізувати складнощі від оранки.

Якщо солому попередньо задискувати і заорювати вже частково мінералізовану солому, то плуг не утворюватиме солом’яних матів. Якщо орати зі спеціальним котком для зворотного ущільнення, то втрати вологи будуть мінімальними. Якщо на корпуси плуга поставити спеціальні чизелі, то у вас ніколи не буде шкідливого ущільнення під орним шаром. Оранка поперек схилу мінімізує ерозію і т. д. Сама відмова від оранки, як і сам факт наявності оранки, не гарантує позитивного впливу. Лише продумана система дає гарний результат. «Який інструмент найкращий? Той, на якому ви вмієте грати.»

Не підошва, а ущільнення

Поняття «шкідливе ущільнення» краще за «плужну підошву» з двох причин: не кожне ущільнення — шкідливе, не кожне ущільнення — від роботи плуга. Шкідливе ущільнення утворюється під час тиску на неструктурований ґрунт. Ґрунт не тримає структури, не тримає тиску, а передає його глибше, до межі структурованості. Шкідливе ущільнення утворюють машини з надмірним тиском та переїзди вологим чи розрихленим полем.

Культиватори, дискові, плуги, дисколапи, глибокорозпушувачі та інші машини рихлять ґрунт (руйнують його структуру), а наступне неправильне поводження з полем утворює шкідливе ущільнення. Ущільнення після дискової борони на глибині 10—12 см можна зірвати плугом. Ущільнення після плуга на глибині 27—30 см зривають чизелем. А чим ви запропонуєте зривати шкідливе ущільнення після чизеля, глибокорозпушувача, плоскоріза? Ми не перші на цьому шляху.

Бум застосування глибокорозпушувачів у Європі був значно раніше. Одним рихленням, без системи попередження утворень шкідливого ущільнення, вони допрацювалися до перенесення підошви на глибину 70—80 см. А чим його зривати там? Думаєте, що це глибоко і на рослину не впливає? У пшениці коренева система на 2,5 метра. В ріпаку й соняшнику — не коротша.

Боротися з ущільненням можна і потрібно!

Розглянемо способи боротьби:

1. Попередити. Жодних переїздів по фізично нестиглому ґрунту (зрозуміло — жодних операцій). Жодних переїздів по обробленому полю до повернення ґрунту природної щільності (що глибший обробіток, то довше треба чекати). Жодних КамАЗів на полі (техніка для дороги — на дорозі, техніка для поля — на полі). Техніка для поля: гумова гусінь — ідеально, спарка — добре, широкі шини— лише з мінімальним тиском у колесах (дозволеним виробником шин). Ріпак та люцерна в сівозміні, або сидерати зі стрижневим коренем.
2. Продіагностувати.Не кожне ущільнення є шкідливим. Пенітрометр — це просто й швидко, але лопата — інформативніше. Викопайте посеред поля яму 70—80 см завглибшки. Покришіть одну зі стінок ножем. Це допоможе знайти ущільнення, визначити, на якій глибині воно починається та яку товщину має. Зверніть увагу на ґрунт під ущільненням. Якщо там є ходи дощових черв’яків і коренева система, то ущільнення нешкідливе. Плавний перехід кольору говорить про те, що ґрунт із верхніх шарів промивається вниз — ущільнення нешкідливе. Різка зміна кольору, неприємний запах говорять про застій води на певній глибині — ущільнення шкідливе.
3. Побороти. Діагностика покаже глибину залягання, товщину та ступінь утрамбування шкідливого ущільнення. Відповідно до того, вибираємо метод боротьби, агрегат і глибину. За невеликого ступеню утрамбування найкращим вибором буде сидерат зі стрижневим коренем — недорого, з безліччю додаткових переваг. За невеликої глибини залягання (до 35 см) хорошим варіантом є зяблева оранка. Вивернуте на поверхню ущільнення гарно розпушиться зимовими морозами. При потребі оранки під наступну культуру можна скористатися чизелями, котрі ставляться на кожен корпус плуга. Таким чином, за один прохід ви проведете й оборот пласта, і рихлення шкідливого ущільнення. За глибокого залягання та значної товщини ущільнення варто подумати про рихлення лаповим агрегатом.

Третій пункт «Побороти» матиме сенс лише в тому випадку, якщо після нього перейти до першого «Попередити». Боротьба зі шкідливим ущільненням — це комплексна робота протягом року, а не питання основного обробітку.

      Оранка, рихлення, no-till чи mini-till?

Якщо говорити про no-till, то це питання не нове і практика вже дала на нього відповідь. Масова відмова від оранки по Україні відбулася 7—10 років тому. В Україну прийшли продавці no-till техніки із закликами «поставте плуг під паркан». Потім їх заклики змінилися на «no-till потребує перехідного періоду, потерпіть років 5». Останні кілька років все частіше чути про «перезапуск no-till в Україні», мовляв, «раніше аграрії неправильно застосовували цю систему, а тепер буде no-till «по-новому». Під аномальну посуху 2017 року технологію no-till позиціонують як систему збереження вологи. Про те, що вологу потрібно не лише зберегти, а й накопичити, тактовно мовчать.Мінімальний обробіток та глибоке рихлення гармонійно можуть бути включені до диференційованої системи обробітку. Виходячи з потреб сівозміни та стану конкретного поля, можна на 1/3 площі провести глибоке рихлення, на 1/3 оранку та 1/3 лишити під мінімальний обробіток. Ці системи мають свої сильні та слабкі сторони, розумно чергуючи їх, можна досягти оптимального результату.Ця технологія потребує значних опадів, поле має покриватися органічними рештками, для достатньої вегетації культур потрібні дощі. Вона потребує рівномірності опадів — значні опади в короткий період можуть змити шар решток із поля. За винятком кількох підприємств, котрі дотримуються всієї системи із значними інвестиціями та високими ризиками, no-till в Україні не прижився.

No-till — це не найпростіша технологія, це складна і дорога система. Вона потребує чіткого таймінгу (прострочити внесення хімії на один день — для no-till це проблема) та значних витрат на хімію (хімія за останні кілька років стала дорожчою удвічі, а її ефективність щороку падає).

Оборот пласта найкраще відкриває ґрунт для акумуляції вологи, перерозподіляє частки ґрунту та поживні елементи в орному шарі. Однак інтенсивно впливає на структуру, збільшує втрати наявної вологи, за неправильного підходу може стати причиною надмірного ущільнення. Глибоке рихлення допомагає боротися з надмірним ущільненням під орним горизонтом, однак потребує витрат не менше від оранки.

Мінімальний обробіток створює найкращі умови для швидкої мінералізації пожнивних решток, коштує недорого, однак може бути застосований лише за гарної структури у глибших шарах ґрунту. Суперечка про те, що ж краще: «мінімалка», глибоке рихлення чи оранка нагадує суперечку про борщ, м'ясо й торт. Добре, коли на обід ти маєш усе.На сьогодні система обробітку з оранкою — це єдина система, яка забезпечує сталий прогнозований врожай. Зі зменшенням рівня опадів потреба у відкритті ґрунту для акумуляції стає ще важливішою. І український ринок адекватно відреагував на посуху 2016—2017 року. Ринок плугів зріс майже удвічі.

Плуг органіці потрібен

Перехід на нову технологію — це важко, дорого та ризиковано. Однак варто розуміти, в чому популярність нової технології, з яких складових вона формується та чи можна її елементи гармонійно включити у власну систему. За останні кілька років ціна на хімію зросла більш ніж у два рази. Це стимулювало деякі господарства повністю перейти на механічні та біологічні методи, стати органічними. Але ж ніхто не забороняє звичайним господарствам більше використовувати суцільний та міжрядний механічний обробітки.Цим можна не лише зменшити витрати на гербіциди, а й провести закриття вологи та аерацію. Низка сидератів не лише бореться з шкідниками та зменшує потребу в інсектицидах, а й покращує структуру ґрунту, підвищує його здатність акумулювати вологу, зменшує потребу в добривах. Та ж ситуація і з плугом. Це незамінний інструмент для органічного вирощування. Варто зрозуміти, чому він незамінний, та використати його переваги і для звичайного господарства. Більшість хвороб і шкідників не виживають, якщо їх закопати на 30 см під землю без доступу повітря.

Чи потрібно повертатись до оранки після відмови від неї?

Ті, хто зараз відмовився від оранки, мали на те якісь причини. Україна — країна велика, тож для всіх не може бути один рецепт. Таким господарствам я порадив би поспілкуватися з тими, хто відмовився від плуга раніше (не менше 5 років). Зрозуміти, чому в них вдалося, або чому не вдалося. Які в цього рішення переваги і які слабкі сторони. Сама відмова нічого не дає, плуг треба чимось замінити. І в нового рішення також будуть сильні та слабкі сторони, з якими доведеться працювати.

Південь країни: чизель чи плуг?

Ситуація, яка склалася на півдні, — це болюча тема. Недостатні норми внесення мінеральних добрив, практична відсутність тваринництва та відсутність внесення органічних добрив. Виснажлива сівозміна соняшник/пшениця. Якість цих ґрунтів за останні 10 років значно знизилася. Винним призначили плуга, а роль «чарівної пігулки» віддали глибокому рихленню. На жаль, чарівних пігулок не існує.Без системного підходу до цього питання покращення очікувати не варто. Ми маємо позитивні приклади господарств півдня, котрі використовують більше оранку, ніж рихлення, й таких, котрі надають перевагу рихленню над оранкою. І одні, й інші мають хороші врожаї та продуманий системний підхід.Через посуху 2017 року ґрунти в багатьох регіонах півдня настільки спечені, що провести оранку там просто неможливо. Сезон основного обробітку в самому розпалі, а плуги вивертають такі грудки, що страшно дивитися. Це стимулювало цьогорічний попит на глибокорозпушувачі та чизелі. Грудка від них трохи менша, та й лишається вона в землі, її не видно, тож на серці спокійнішеОднак і мороз до неї дістає гірше, більше грудки лишається на весну. Опади зимового періоду — це левова частка всіх опадів на півдні. Щоосені необхідно відкривати ґрунт, щоби закумулювати зимову вологу. В роки, коли осінню оранку на півдні провести можливо, плуг із завданням накопичення вологи справляється краще.

Агітувати «проти» легше, ніж «за»

Агітувати проти чогось доволі легко. Беремо негативні сторони, у оранки їх достатньо, роздуваємо до всесвітніх масштабів, про позитивні скромно мовчимо. Набагато складніше агітувати за щось. Чим замінити плуг? Щоб і ґрунтам було добре, і врожаї не зменшувалися. В основі критики оранки є реальні науково-практичні обґрунтування. Однак можна перефразувати Черчилля: «Оранка — це погана система, але кращої ще не придумали».

Сильний інструмент зі своїми плюсами та мінусами

Оранка, як надзвичайно сильний інструмент, має значні переваги й немалі складнощі. Піти можна двома шляхами:

• перший, можна відмовитися від плуга, але при цьому треба продумати, чим замінити його позитивний вплив. А в агрегатів чи систем для заміщення є свої складнощі, з якими також потрібно боротися;
• другий, можна не відмовлятися і розумно мінімізувати складнощі від оранки.

Якщо солому попередньо задискувати і заорювати вже частково мінералізовану солому, то плуг не утворюватиме солом’яних матів. Якщо орати зі спеціальним котком для зворотного ущільнення, то втрати вологи будуть мінімальними. Якщо на корпуси плуга поставити спеціальні чизелі, то у вас ніколи не буде шкідливого ущільнення під орним шаром. Оранка поперек схилу мінімізує ерозію і т. д. Сама відмова від оранки, як і сам факт наявності оранки, не гарантує позитивного впливу. Лише продумана система дає гарний результат. «Який інструмент найкращий? Той, на якому ви вмієте грати.»

Не підошва, а ущільнення

Поняття «шкідливе ущільнення» краще за «плужну підошву» з двох причин: не кожне ущільнення — шкідливе, не кожне ущільнення — від роботи плуга. Шкідливе ущільнення утворюється під час тиску на неструктурований ґрунт. Ґрунт не тримає структури, не тримає тиску, а передає його глибше, до межі структурованості. Шкідливе ущільнення утворюють машини з надмірним тиском та переїзди вологим чи розрихленим полем.

Культиватори, дискові, плуги, дисколапи, глибокорозпушувачі та інші машини рихлять ґрунт (руйнують його структуру), а наступне неправильне поводження з полем утворює шкідливе ущільнення. Ущільнення після дискової борони на глибині 10—12 см можна зірвати плугом. Ущільнення після плуга на глибині 27—30 см зривають чизелем. А чим ви запропонуєте зривати шкідливе ущільнення після чизеля, глибокорозпушувача, плоскоріза? Ми не перші на цьому шляху.

Бум застосування глибокорозпушувачів у Європі був значно раніше. Одним рихленням, без системи попередження утворень шкідливого ущільнення, вони допрацювалися до перенесення підошви на глибину 70—80 см. А чим його зривати там? Думаєте, що це глибоко і на рослину не впливає? У пшениці коренева система на 2,5 метра. В ріпаку й соняшнику — не коротша.

Боротися з ущільненням можна і потрібно!

Розглянемо способи боротьби:

1. Попередити. Жодних переїздів по фізично нестиглому ґрунту (зрозуміло — жодних операцій). Жодних переїздів по обробленому полю до повернення ґрунту природної щільності (що глибший обробіток, то довше треба чекати). Жодних КамАЗів на полі (техніка для дороги — на дорозі, техніка для поля — на полі). Техніка для поля: гумова гусінь — ідеально, спарка — добре, широкі шини— лише з мінімальним тиском у колесах (дозволеним виробником шин). Ріпак та люцерна в сівозміні, або сидерати зі стрижневим коренем.
2. Продіагностувати.Не кожне ущільнення є шкідливим. Пенітрометр — це просто й швидко, але лопата — інформативніше. Викопайте посеред поля яму 70—80 см завглибшки. Покришіть одну зі стінок ножем. Це допоможе знайти ущільнення, визначити, на якій глибині воно починається та яку товщину має. Зверніть увагу на ґрунт під ущільненням. Якщо там є ходи дощових черв’яків і коренева система, то ущільнення нешкідливе. Плавний перехід кольору говорить про те, що ґрунт із верхніх шарів промивається вниз — ущільнення нешкідливе. Різка зміна кольору, неприємний запах говорять про застій води на певній глибині — ущільнення шкідливе.
3. Побороти. Діагностика покаже глибину залягання, товщину та ступінь утрамбування шкідливого ущільнення. Відповідно до того, вибираємо метод боротьби, агрегат і глибину. За невеликого ступеню утрамбування найкращим вибором буде сидерат зі стрижневим коренем — недорого, з безліччю додаткових переваг. За невеликої глибини залягання (до 35 см) хорошим варіантом є зяблева оранка. Вивернуте на поверхню ущільнення гарно розпушиться зимовими морозами. При потребі оранки під наступну культуру можна скористатися чизелями, котрі ставляться на кожен корпус плуга. Таким чином, за один прохід ви проведете й оборот пласта, і рихлення шкідливого ущільнення. За глибокого залягання та значної товщини ущільнення варто подумати про рихлення лаповим агрегатом.

Третій пункт «Побороти» матиме сенс лише в тому випадку, якщо після нього перейти до першого «Попередити». Боротьба зі шкідливим ущільненням — це комплексна робота протягом року, а не питання основного обробітку.

      Оранка, рихлення, no-till чи mini-till?

Якщо говорити про no-till, то це питання не нове і практика вже дала на нього відповідь. Масова відмова від оранки по Україні відбулася 7—10 років тому. В Україну прийшли продавці no-till техніки із закликами «поставте плуг під паркан». Потім їх заклики змінилися на «no-till потребує перехідного періоду, потерпіть років 5». Останні кілька років все частіше чути про «перезапуск no-till в Україні», мовляв, «раніше аграрії неправильно застосовували цю систему, а тепер буде no-till «по-новому». Під аномальну посуху 2017 року технологію no-till позиціонують як систему збереження вологи. Про те, що вологу потрібно не лише зберегти, а й накопичити, тактовно мовчать.Мінімальний обробіток та глибоке рихлення гармонійно можуть бути включені до диференційованої системи обробітку. Виходячи з потреб сівозміни та стану конкретного поля, можна на 1/3 площі провести глибоке рихлення, на 1/3 оранку та 1/3 лишити під мінімальний обробіток. Ці системи мають свої сильні та слабкі сторони, розумно чергуючи їх, можна досягти оптимального результату.Ця технологія потребує значних опадів, поле має покриватися органічними рештками, для достатньої вегетації культур потрібні дощі. Вона потребує рівномірності опадів — значні опади в короткий період можуть змити шар решток із поля. За винятком кількох підприємств, котрі дотримуються всієї системи із значними інвестиціями та високими ризиками, no-till в Україні не прижився.

No-till — це не найпростіша технологія, це складна і дорога система. Вона потребує чіткого таймінгу (прострочити внесення хімії на один день — для no-till це проблема) та значних витрат на хімію (хімія за останні кілька років стала дорожчою удвічі, а її ефективність щороку падає).

Оборот пласта найкраще відкриває ґрунт для акумуляції вологи, перерозподіляє частки ґрунту та поживні елементи в орному шарі. Однак інтенсивно впливає на структуру, збільшує втрати наявної вологи, за неправильного підходу може стати причиною надмірного ущільнення. Глибоке рихлення допомагає боротися з надмірним ущільненням під орним горизонтом, однак потребує витрат не менше від оранки.

Мінімальний обробіток створює найкращі умови для швидкої мінералізації пожнивних решток, коштує недорого, однак може бути застосований лише за гарної структури у глибших шарах ґрунту. Суперечка про те, що ж краще: «мінімалка», глибоке рихлення чи оранка нагадує суперечку про борщ, м'ясо й торт. Добре, коли на обід ти маєш усе.На сьогодні система обробітку з оранкою — це єдина система, яка забезпечує сталий прогнозований врожай. Зі зменшенням рівня опадів потреба у відкритті ґрунту для акумуляції стає ще важливішою. І український ринок адекватно відреагував на посуху 2016—2017 року. Ринок плугів зріс майже удвічі.

Плуг органіці потрібен

Перехід на нову технологію — це важко, дорого та ризиковано. Однак варто розуміти, в чому популярність нової технології, з яких складових вона формується та чи можна її елементи гармонійно включити у власну систему. За останні кілька років ціна на хімію зросла більш ніж у два рази. Це стимулювало деякі господарства повністю перейти на механічні та біологічні методи, стати органічними. Але ж ніхто не забороняє звичайним господарствам більше використовувати суцільний та міжрядний механічний обробітки.Цим можна не лише зменшити витрати на гербіциди, а й провести закриття вологи та аерацію. Низка сидератів не лише бореться з шкідниками та зменшує потребу в інсектицидах, а й покращує структуру ґрунту, підвищує його здатність акумулювати вологу, зменшує потребу в добривах. Та ж ситуація і з плугом. Це незамінний інструмент для органічного вирощування. Варто зрозуміти, чому він незамінний, та використати його переваги і для звичайного господарства. Більшість хвороб і шкідників не виживають, якщо їх закопати на 30 см під землю без доступу повітря.

Чи потрібно повертатись до оранки після відмови від неї?

Ті, хто зараз відмовився від оранки, мали на те якісь причини. Україна — країна велика, тож для всіх не може бути один рецепт. Таким господарствам я порадив би поспілкуватися з тими, хто відмовився від плуга раніше (не менше 5 років). Зрозуміти, чому в них вдалося, або чому не вдалося. Які в цього рішення переваги і які слабкі сторони. Сама відмова нічого не дає, плуг треба чимось замінити. І в нового рішення також будуть сильні та слабкі сторони, з якими доведеться працювати.

Південь країни: чизель чи плуг?

Ситуація, яка склалася на півдні, — це болюча тема. Недостатні норми внесення мінеральних добрив, практична відсутність тваринництва та відсутність внесення органічних добрив. Виснажлива сівозміна соняшник/пшениця. Якість цих ґрунтів за останні 10 років значно знизилася. Винним призначили плуга, а роль «чарівної пігулки» віддали глибокому рихленню. На жаль, чарівних пігулок не існує.Без системного підходу до цього питання покращення очікувати не варто. Ми маємо позитивні приклади господарств півдня, котрі використовують більше оранку, ніж рихлення, й таких, котрі надають перевагу рихленню над оранкою. І одні, й інші мають хороші врожаї та продуманий системний підхід.Через посуху 2017 року ґрунти в багатьох регіонах півдня настільки спечені, що провести оранку там просто неможливо. Сезон основного обробітку в самому розпалі, а плуги вивертають такі грудки, що страшно дивитися. Це стимулювало цьогорічний попит на глибокорозпушувачі та чизелі. Грудка від них трохи менша, та й лишається вона в землі, її не видно, тож на серці спокійнішеОднак і мороз до неї дістає гірше, більше грудки лишається на весну. Опади зимового періоду — це левова частка всіх опадів на півдні. Щоосені необхідно відкривати ґрунт, щоби закумулювати зимову вологу. В роки, коли осінню оранку на півдні провести можливо, плуг із завданням накопичення вологи справляється краще.

Агітувати «проти» легше, ніж «за»

Агітувати проти чогось доволі легко. Беремо негативні сторони, у оранки їх достатньо, роздуваємо до всесвітніх масштабів, про позитивні скромно мовчимо. Набагато складніше агітувати за щось. Чим замінити плуг? Щоб і ґрунтам було добре, і врожаї не зменшувалися. В основі критики оранки є реальні науково-практичні обґрунтування. Однак можна перефразувати Черчилля: «Оранка — це погана система, але кращої ще не придумали».

Сильний інструмент зі своїми плюсами та мінусами

Оранка, як надзвичайно сильний інструмент, має значні переваги й немалі складнощі. Піти можна двома шляхами:

• перший, можна відмовитися від плуга, але при цьому треба продумати, чим замінити його позитивний вплив. А в агрегатів чи систем для заміщення є свої складнощі, з якими також потрібно боротися;
• другий, можна не відмовлятися і розумно мінімізувати складнощі від оранки.

Якщо солому попередньо задискувати і заорювати вже частково мінералізовану солому, то плуг не утворюватиме солом’яних матів. Якщо орати зі спеціальним котком для зворотного ущільнення, то втрати вологи будуть мінімальними. Якщо на корпуси плуга поставити спеціальні чизелі, то у вас ніколи не буде шкідливого ущільнення під орним шаром. Оранка поперек схилу мінімізує ерозію і т. д. Сама відмова від оранки, як і сам факт наявності оранки, не гарантує позитивного впливу. Лише продумана система дає гарний результат. «Який інструмент найкращий? Той, на якому ви вмієте грати.»

Не підошва, а ущільнення

Поняття «шкідливе ущільнення» краще за «плужну підошву» з двох причин: не кожне ущільнення — шкідливе, не кожне ущільнення — від роботи плуга. Шкідливе ущільнення утворюється під час тиску на неструктурований ґрунт. Ґрунт не тримає структури, не тримає тиску, а передає його глибше, до межі структурованості. Шкідливе ущільнення утворюють машини з надмірним тиском та переїзди вологим чи розрихленим полем.

Культиватори, дискові, плуги, дисколапи, глибокорозпушувачі та інші машини рихлять ґрунт (руйнують його структуру), а наступне неправильне поводження з полем утворює шкідливе ущільнення. Ущільнення після дискової борони на глибині 10—12 см можна зірвати плугом. Ущільнення після плуга на глибині 27—30 см зривають чизелем. А чим ви запропонуєте зривати шкідливе ущільнення після чизеля, глибокорозпушувача, плоскоріза? Ми не перші на цьому шляху.

Бум застосування глибокорозпушувачів у Європі був значно раніше. Одним рихленням, без системи попередження утворень шкідливого ущільнення, вони допрацювалися до перенесення підошви на глибину 70—80 см. А чим його зривати там? Думаєте, що це глибоко і на рослину не впливає? У пшениці коренева система на 2,5 метра. В ріпаку й соняшнику — не коротша.

Боротися з ущільненням можна і потрібно!

Розглянемо способи боротьби:

1. Попередити. Жодних переїздів по фізично нестиглому ґрунту (зрозуміло — жодних операцій). Жодних переїздів по обробленому полю до повернення ґрунту природної щільності (що глибший обробіток, то довше треба чекати). Жодних КамАЗів на полі (техніка для дороги — на дорозі, техніка для поля — на полі). Техніка для поля: гумова гусінь — ідеально, спарка — добре, широкі шини— лише з мінімальним тиском у колесах (дозволеним виробником шин). Ріпак та люцерна в сівозміні, або сидерати зі стрижневим коренем.
2. Продіагностувати.Не кожне ущільнення є шкідливим. Пенітрометр — це просто й швидко, але лопата — інформативніше. Викопайте посеред поля яму 70—80 см завглибшки. Покришіть одну зі стінок ножем. Це допоможе знайти ущільнення, визначити, на якій глибині воно починається та яку товщину має. Зверніть увагу на ґрунт під ущільненням. Якщо там є ходи дощових черв’яків і коренева система, то ущільнення нешкідливе. Плавний перехід кольору говорить про те, що ґрунт із верхніх шарів промивається вниз — ущільнення нешкідливе. Різка зміна кольору, неприємний запах говорять про застій води на певній глибині — ущільнення шкідливе.
3. Побороти. Діагностика покаже глибину залягання, товщину та ступінь утрамбування шкідливого ущільнення. Відповідно до того, вибираємо метод боротьби, агрегат і глибину. За невеликого ступеню утрамбування найкращим вибором буде сидерат зі стрижневим коренем — недорого, з безліччю додаткових переваг. За невеликої глибини залягання (до 35 см) хорошим варіантом є зяблева оранка. Вивернуте на поверхню ущільнення гарно розпушиться зимовими морозами. При потребі оранки під наступну культуру можна скористатися чизелями, котрі ставляться на кожен корпус плуга. Таким чином, за один прохід ви проведете й оборот пласта, і рихлення шкідливого ущільнення. За глибокого залягання та значної товщини ущільнення варто подумати про рихлення лаповим агрегатом.

Третій пункт «Побороти» матиме сенс лише в тому випадку, якщо після нього перейти до першого «Попередити». Боротьба зі шкідливим ущільненням — це комплексна робота протягом року, а не питання основного обробітку.

      Оранка, рихлення, no-till чи mini-till?

Якщо говорити про no-till, то це питання не нове і практика вже дала на нього відповідь. Масова відмова від оранки по Україні відбулася 7—10 років тому. В Україну прийшли продавці no-till техніки із закликами «поставте плуг під паркан». Потім їх заклики змінилися на «no-till потребує перехідного періоду, потерпіть років 5». Останні кілька років все частіше чути про «перезапуск no-till в Україні», мовляв, «раніше аграрії неправильно застосовували цю систему, а тепер буде no-till «по-новому». Під аномальну посуху 2017 року технологію no-till позиціонують як систему збереження вологи. Про те, що вологу потрібно не лише зберегти, а й накопичити, тактовно мовчать.Мінімальний обробіток та глибоке рихлення гармонійно можуть бути включені до диференційованої системи обробітку. Виходячи з потреб сівозміни та стану конкретного поля, можна на 1/3 площі провести глибоке рихлення, на 1/3 оранку та 1/3 лишити під мінімальний обробіток. Ці системи мають свої сильні та слабкі сторони, розумно чергуючи їх, можна досягти оптимального результату.Ця технологія потребує значних опадів, поле має покриватися органічними рештками, для достатньої вегетації культур потрібні дощі. Вона потребує рівномірності опадів — значні опади в короткий період можуть змити шар решток із поля. За винятком кількох підприємств, котрі дотримуються всієї системи із значними інвестиціями та високими ризиками, no-till в Україні не прижився.

No-till — це не найпростіша технологія, це складна і дорога система. Вона потребує чіткого таймінгу (прострочити внесення хімії на один день — для no-till це проблема) та значних витрат на хімію (хімія за останні кілька років стала дорожчою удвічі, а її ефективність щороку падає).

Оборот пласта найкраще відкриває ґрунт для акумуляції вологи, перерозподіляє частки ґрунту та поживні елементи в орному шарі. Однак інтенсивно впливає на структуру, збільшує втрати наявної вологи, за неправильного підходу може стати причиною надмірного ущільнення. Глибоке рихлення допомагає боротися з надмірним ущільненням під орним горизонтом, однак потребує витрат не менше від оранки.

Мінімальний обробіток створює найкращі умови для швидкої мінералізації пожнивних решток, коштує недорого, однак може бути застосований лише за гарної структури у глибших шарах ґрунту. Суперечка про те, що ж краще: «мінімалка», глибоке рихлення чи оранка нагадує суперечку про борщ, м'ясо й торт. Добре, коли на обід ти маєш усе.На сьогодні система обробітку з оранкою — це єдина система, яка забезпечує сталий прогнозований врожай. Зі зменшенням рівня опадів потреба у відкритті ґрунту для акумуляції стає ще важливішою. І український ринок адекватно відреагував на посуху 2016—2017 року. Ринок плугів зріс майже удвічі.

Плуг органіці потрібен

Перехід на нову технологію — це важко, дорого та ризиковано. Однак варто розуміти, в чому популярність нової технології, з яких складових вона формується та чи можна її елементи гармонійно включити у власну систему. За останні кілька років ціна на хімію зросла більш ніж у два рази. Це стимулювало деякі господарства повністю перейти на механічні та біологічні методи, стати органічними. Але ж ніхто не забороняє звичайним господарствам більше використовувати суцільний та міжрядний механічний обробітки.Цим можна не лише зменшити витрати на гербіциди, а й провести закриття вологи та аерацію. Низка сидератів не лише бореться з шкідниками та зменшує потребу в інсектицидах, а й покращує структуру ґрунту, підвищує його здатність акумулювати вологу, зменшує потребу в добривах. Та ж ситуація і з плугом. Це незамінний інструмент для органічного вирощування. Варто зрозуміти, чому він незамінний, та використати його переваги і для звичайного господарства. Більшість хвороб і шкідників не виживають, якщо їх закопати на 30 см під землю без доступу повітря.

Чи потрібно повертатись до оранки після відмови від неї?

Ті, хто зараз відмовився від оранки, мали на те якісь причини. Україна — країна велика, тож для всіх не може бути один рецепт. Таким господарствам я порадив би поспілкуватися з тими, хто відмовився від плуга раніше (не менше 5 років). Зрозуміти, чому в них вдалося, або чому не вдалося. Які в цього рішення переваги і які слабкі сторони. Сама відмова нічого не дає, плуг треба чимось замінити. І в нового рішення також будуть сильні та слабкі сторони, з якими доведеться працювати.

Південь країни: чизель чи плуг?

Ситуація, яка склалася на півдні, — це болюча тема. Недостатні норми внесення мінеральних добрив, практична відсутність тваринництва та відсутність внесення органічних добрив. Виснажлива сівозміна соняшник/пшениця. Якість цих ґрунтів за останні 10 років значно знизилася. Винним призначили плуга, а роль «чарівної пігулки» віддали глибокому рихленню. На жаль, чарівних пігулок не існує.Без системного підходу до цього питання покращення очікувати не варто. Ми маємо позитивні приклади господарств півдня, котрі використовують більше оранку, ніж рихлення, й таких, котрі надають перевагу рихленню над оранкою. І одні, й інші мають хороші врожаї та продуманий системний підхід.Через посуху 2017 року ґрунти в багатьох регіонах півдня настільки спечені, що провести оранку там просто неможливо. Сезон основного обробітку в самому розпалі, а плуги вивертають такі грудки, що страшно дивитися. Це стимулювало цьогорічний попит на глибокорозпушувачі та чизелі. Грудка від них трохи менша, та й лишається вона в землі, її не видно, тож на серці спокійнішеОднак і мороз до неї дістає гірше, більше грудки лишається на весну. Опади зимового періоду — це левова частка всіх опадів на півдні. Щоосені необхідно відкривати ґрунт, щоби закумулювати зимову вологу. В роки, коли осінню оранку на півдні провести можливо, плуг із завданням накопичення вологи справляється краще.

Агітувати «проти» легше, ніж «за»

Агітувати проти чогось доволі легко. Беремо негативні сторони, у оранки їх достатньо, роздуваємо до всесвітніх масштабів, про позитивні скромно мовчимо. Набагато складніше агітувати за щось. Чим замінити плуг? Щоб і ґрунтам було добре, і врожаї не зменшувалися. В основі критики оранки є реальні науково-практичні обґрунтування. Однак можна перефразувати Черчилля: «Оранка — це погана система, але кращої ще не придумали».

Сильний інструмент зі своїми плюсами та мінусами

Оранка, як надзвичайно сильний інструмент, має значні переваги й немалі складнощі. Піти можна двома шляхами:

• перший, можна відмовитися від плуга, але при цьому треба продумати, чим замінити його позитивний вплив. А в агрегатів чи систем для заміщення є свої складнощі, з якими також потрібно боротися;
• другий, можна не відмовлятися і розумно мінімізувати складнощі від оранки.

Якщо солому попередньо задискувати і заорювати вже частково мінералізовану солому, то плуг не утворюватиме солом’яних матів. Якщо орати зі спеціальним котком для зворотного ущільнення, то втрати вологи будуть мінімальними. Якщо на корпуси плуга поставити спеціальні чизелі, то у вас ніколи не буде шкідливого ущільнення під орним шаром. Оранка поперек схилу мінімізує ерозію і т. д. Сама відмова від оранки, як і сам факт наявності оранки, не гарантує позитивного впливу. Лише продумана система дає гарний результат. «Який інструмент найкращий? Той, на якому ви вмієте грати.»

Не підошва, а ущільнення

Поняття «шкідливе ущільнення» краще за «плужну підошву» з двох причин: не кожне ущільнення — шкідливе, не кожне ущільнення — від роботи плуга. Шкідливе ущільнення утворюється під час тиску на неструктурований ґрунт. Ґрунт не тримає структури, не тримає тиску, а передає його глибше, до межі структурованості. Шкідливе ущільнення утворюють машини з надмірним тиском та переїзди вологим чи розрихленим полем.

Культиватори, дискові, плуги, дисколапи, глибокорозпушувачі та інші машини рихлять ґрунт (руйнують його структуру), а наступне неправильне поводження з полем утворює шкідливе ущільнення. Ущільнення після дискової борони на глибині 10—12 см можна зірвати плугом. Ущільнення після плуга на глибині 27—30 см зривають чизелем. А чим ви запропонуєте зривати шкідливе ущільнення після чизеля, глибокорозпушувача, плоскоріза? Ми не перші на цьому шляху.

Бум застосування глибокорозпушувачів у Європі був значно раніше. Одним рихленням, без системи попередження утворень шкідливого ущільнення, вони допрацювалися до перенесення підошви на глибину 70—80 см. А чим його зривати там? Думаєте, що це глибоко і на рослину не впливає? У пшениці коренева система на 2,5 метра. В ріпаку й соняшнику — не коротша.

Боротися з ущільненням можна і потрібно!

Розглянемо способи боротьби:

1. Попередити. Жодних переїздів по фізично нестиглому ґрунту (зрозуміло — жодних операцій). Жодних переїздів по обробленому полю до повернення ґрунту природної щільності (що глибший обробіток, то довше треба чекати). Жодних КамАЗів на полі (техніка для дороги — на дорозі, техніка для поля — на полі). Техніка для поля: гумова гусінь — ідеально, спарка — добре, широкі шини— лише з мінімальним тиском у колесах (дозволеним виробником шин). Ріпак та люцерна в сівозміні, або сидерати зі стрижневим коренем.
2. Продіагностувати.Не кожне ущільнення є шкідливим. Пенітрометр — це просто й швидко, але лопата — інформативніше. Викопайте посеред поля яму 70—80 см завглибшки. Покришіть одну зі стінок ножем. Це допоможе знайти ущільнення, визначити, на якій глибині воно починається та яку товщину має. Зверніть увагу на ґрунт під ущільненням. Якщо там є ходи дощових черв’яків і коренева система, то ущільнення нешкідливе. Плавний перехід кольору говорить про те, що ґрунт із верхніх шарів промивається вниз — ущільнення нешкідливе. Різка зміна кольору, неприємний запах говорять про застій води на певній глибині — ущільнення шкідливе.
3. Побороти. Діагностика покаже глибину залягання, товщину та ступінь утрамбування шкідливого ущільнення. Відповідно до того, вибираємо метод боротьби, агрегат і глибину. За невеликого ступеню утрамбування найкращим вибором буде сидерат зі стрижневим коренем — недорого, з безліччю додаткових переваг. За невеликої глибини залягання (до 35 см) хорошим варіантом є зяблева оранка. Вивернуте на поверхню ущільнення гарно розпушиться зимовими морозами. При потребі оранки під наступну культуру можна скористатися чизелями, котрі ставляться на кожен корпус плуга. Таким чином, за один прохід ви проведете й оборот пласта, і рихлення шкідливого ущільнення. За глибокого залягання та значної товщини ущільнення варто подумати про рихлення лаповим агрегатом.

Третій пункт «Побороти» матиме сенс лише в тому випадку, якщо після нього перейти до першого «Попередити». Боротьба зі шкідливим ущільненням — це комплексна робота протягом року, а не питання основного обробітку.

      Оранка, рихлення, no-till чи mini-till?

Якщо говорити про no-till, то це питання не нове і практика вже дала на нього відповідь. Масова відмова від оранки по Україні відбулася 7—10 років тому. В Україну прийшли продавці no-till техніки із закликами «поставте плуг під паркан». Потім їх заклики змінилися на «no-till потребує перехідного періоду, потерпіть років 5». Останні кілька років все частіше чути про «перезапуск no-till в Україні», мовляв, «раніше аграрії неправильно застосовували цю систему, а тепер буде no-till «по-новому». Під аномальну посуху 2017 року технологію no-till позиціонують як систему збереження вологи. Про те, що вологу потрібно не лише зберегти, а й накопичити, тактовно мовчать.Мінімальний обробіток та глибоке рихлення гармонійно можуть бути включені до диференційованої системи обробітку. Виходячи з потреб сівозміни та стану конкретного поля, можна на 1/3 площі провести глибоке рихлення, на 1/3 оранку та 1/3 лишити під мінімальний обробіток. Ці системи мають свої сильні та слабкі сторони, розумно чергуючи їх, можна досягти оптимального результату.Ця технологія потребує значних опадів, поле має покриватися органічними рештками, для достатньої вегетації культур потрібні дощі. Вона потребує рівномірності опадів — значні опади в короткий період можуть змити шар решток із поля. За винятком кількох підприємств, котрі дотримуються всієї системи із значними інвестиціями та високими ризиками, no-till в Україні не прижився.

No-till — це не найпростіша технологія, це складна і дорога система. Вона потребує чіткого таймінгу (прострочити внесення хімії на один день — для no-till це проблема) та значних витрат на хімію (хімія за останні кілька років стала дорожчою удвічі, а її ефективність щороку падає).

Оборот пласта найкраще відкриває ґрунт для акумуляції вологи, перерозподіляє частки ґрунту та поживні елементи в орному шарі. Однак інтенсивно впливає на структуру, збільшує втрати наявної вологи, за неправильного підходу може стати причиною надмірного ущільнення. Глибоке рихлення допомагає боротися з надмірним ущільненням під орним горизонтом, однак потребує витрат не менше від оранки.

Мінімальний обробіток створює найкращі умови для швидкої мінералізації пожнивних решток, коштує недорого, однак може бути застосований лише за гарної структури у глибших шарах ґрунту. Суперечка про те, що ж краще: «мінімалка», глибоке рихлення чи оранка нагадує суперечку про борщ, м'ясо й торт. Добре, коли на обід ти маєш усе.На сьогодні система обробітку з оранкою — це єдина система, яка забезпечує сталий прогнозований врожай. Зі зменшенням рівня опадів потреба у відкритті ґрунту для акумуляції стає ще важливішою. І український ринок адекватно відреагував на посуху 2016—2017 року. Ринок плугів зріс майже удвічі.

Плуг органіці потрібен

Перехід на нову технологію — це важко, дорого та ризиковано. Однак варто розуміти, в чому популярність нової технології, з яких складових вона формується та чи можна її елементи гармонійно включити у власну систему. За останні кілька років ціна на хімію зросла більш ніж у два рази. Це стимулювало деякі господарства повністю перейти на механічні та біологічні методи, стати органічними. Але ж ніхто не забороняє звичайним господарствам більше використовувати суцільний та міжрядний механічний обробітки.Цим можна не лише зменшити витрати на гербіциди, а й провести закриття вологи та аерацію. Низка сидератів не лише бореться з шкідниками та зменшує потребу в інсектицидах, а й покращує структуру ґрунту, підвищує його здатність акумулювати вологу, зменшує потребу в добривах. Та ж ситуація і з плугом. Це незамінний інструмент для органічного вирощування. Варто зрозуміти, чому він незамінний, та використати його переваги і для звичайного господарства. Більшість хвороб і шкідників не виживають, якщо їх закопати на 30 см під землю без доступу повітря.

Чи потрібно повертатись до оранки після відмови від неї?

Ті, хто зараз відмовився від оранки, мали на те якісь причини. Україна — країна велика, тож для всіх не може бути один рецепт. Таким господарствам я порадив би поспілкуватися з тими, хто відмовився від плуга раніше (не менше 5 років). Зрозуміти, чому в них вдалося, або чому не вдалося. Які в цього рішення переваги і які слабкі сторони. Сама відмова нічого не дає, плуг треба чимось замінити. І в нового рішення також будуть сильні та слабкі сторони, з якими доведеться працювати.

Південь країни: чизель чи плуг?

Ситуація, яка склалася на півдні, — це болюча тема. Недостатні норми внесення мінеральних добрив, практична відсутність тваринництва та відсутність внесення органічних добрив. Виснажлива сівозміна соняшник/пшениця. Якість цих ґрунтів за останні 10 років значно знизилася. Винним призначили плуга, а роль «чарівної пігулки» віддали глибокому рихленню. На жаль, чарівних пігулок не існує.Без системного підходу до цього питання покращення очікувати не варто. Ми маємо позитивні приклади господарств півдня, котрі використовують більше оранку, ніж рихлення, й таких, котрі надають перевагу рихленню над оранкою. І одні, й інші мають хороші врожаї та продуманий системний підхід.Через посуху 2017 року ґрунти в багатьох регіонах півдня настільки спечені, що провести оранку там просто неможливо. Сезон основного обробітку в самому розпалі, а плуги вивертають такі грудки, що страшно дивитися. Це стимулювало цьогорічний попит на глибокорозпушувачі та чизелі. Грудка від них трохи менша, та й лишається вона в землі, її не видно, тож на серці спокійнішеОднак і мороз до неї дістає гірше, більше грудки лишається на весну. Опади зимового періоду — це левова частка всіх опадів на півдні. Щоосені необхідно відкривати ґрунт, щоби закумулювати зимову вологу. В роки, коли осінню оранку на півдні провести можливо, плуг із завданням накопичення вологи справляється краще.

Агітувати «проти» легше, ніж «за»

Агітувати проти чогось доволі легко. Беремо негативні сторони, у оранки їх достатньо, роздуваємо до всесвітніх масштабів, про позитивні скромно мовчимо. Набагато складніше агітувати за щось. Чим замінити плуг? Щоб і ґрунтам було добре, і врожаї не зменшувалися. В основі критики оранки є реальні науково-практичні обґрунтування. Однак можна перефразувати Черчилля: «Оранка — це погана система, але кращої ще не придумали».

Сильний інструмент зі своїми плюсами та мінусами

Оранка, як надзвичайно сильний інструмент, має значні переваги й немалі складнощі. Піти можна двома шляхами:

• перший, можна відмовитися від плуга, але при цьому треба продумати, чим замінити його позитивний вплив. А в агрегатів чи систем для заміщення є свої складнощі, з якими також потрібно боротися;
• другий, можна не відмовлятися і розумно мінімізувати складнощі від оранки.

Якщо солому попередньо задискувати і заорювати вже частково мінералізовану солому, то плуг не утворюватиме солом’яних матів. Якщо орати зі спеціальним котком для зворотного ущільнення, то втрати вологи будуть мінімальними. Якщо на корпуси плуга поставити спеціальні чизелі, то у вас ніколи не буде шкідливого ущільнення під орним шаром. Оранка поперек схилу мінімізує ерозію і т. д. Сама відмова від оранки, як і сам факт наявності оранки, не гарантує позитивного впливу. Лише продумана система дає гарний результат. «Який інструмент найкращий? Той, на якому ви вмієте грати.»

Не підошва, а ущільнення

Поняття «шкідливе ущільнення» краще за «плужну підошву» з двох причин: не кожне ущільнення — шкідливе, не кожне ущільнення — від роботи плуга. Шкідливе ущільнення утворюється під час тиску на неструктурований ґрунт. Ґрунт не тримає структури, не тримає тиску, а передає його глибше, до межі структурованості. Шкідливе ущільнення утворюють машини з надмірним тиском та переїзди вологим чи розрихленим полем.

Культиватори, дискові, плуги, дисколапи, глибокорозпушувачі та інші машини рихлять ґрунт (руйнують його структуру), а наступне неправильне поводження з полем утворює шкідливе ущільнення. Ущільнення після дискової борони на глибині 10—12 см можна зірвати плугом. Ущільнення після плуга на глибині 27—30 см зривають чизелем. А чим ви запропонуєте зривати шкідливе ущільнення після чизеля, глибокорозпушувача, плоскоріза? Ми не перші на цьому шляху.

Бум застосування глибокорозпушувачів у Європі був значно раніше. Одним рихленням, без системи попередження утворень шкідливого ущільнення, вони допрацювалися до перенесення підошви на глибину 70—80 см. А чим його зривати там? Думаєте, що це глибоко і на рослину не впливає? У пшениці коренева система на 2,5 метра. В ріпаку й соняшнику — не коротша.

Боротися з ущільненням можна і потрібно!

Розглянемо способи боротьби:

1. Попередити. Жодних переїздів по фізично нестиглому ґрунту (зрозуміло — жодних операцій). Жодних переїздів по обробленому полю до повернення ґрунту природної щільності (що глибший обробіток, то довше треба чекати). Жодних КамАЗів на полі (техніка для дороги — на дорозі, техніка для поля — на полі). Техніка для поля: гумова гусінь — ідеально, спарка — добре, широкі шини— лише з мінімальним тиском у колесах (дозволеним виробником шин). Ріпак та люцерна в сівозміні, або сидерати зі стрижневим коренем.
2. Продіагностувати.Не кожне ущільнення є шкідливим. Пенітрометр — це просто й швидко, але лопата — інформативніше. Викопайте посеред поля яму 70—80 см завглибшки. Покришіть одну зі стінок ножем. Це допоможе знайти ущільнення, визначити, на якій глибині воно починається та яку товщину має. Зверніть увагу на ґрунт під ущільненням. Якщо там є ходи дощових черв’яків і коренева система, то ущільнення нешкідливе. Плавний перехід кольору говорить про те, що ґрунт із верхніх шарів промивається вниз — ущільнення нешкідливе. Різка зміна кольору, неприємний запах говорять про застій води на певній глибині — ущільнення шкідливе.
3. Побороти. Діагностика покаже глибину залягання, товщину та ступінь утрамбування шкідливого ущільнення. Відповідно до того, вибираємо метод боротьби, агрегат і глибину. За невеликого ступеню утрамбування найкращим вибором буде сидерат зі стрижневим коренем — недорого, з безліччю додаткових переваг. За невеликої глибини залягання (до 35 см) хорошим варіантом є зяблева оранка. Вивернуте на поверхню ущільнення гарно розпушиться зимовими морозами. При потребі оранки під наступну культуру можна скористатися чизелями, котрі ставляться на кожен корпус плуга. Таким чином, за один прохід ви проведете й оборот пласта, і рихлення шкідливого ущільнення. За глибокого залягання та значної товщини ущільнення варто подумати про рихлення лаповим агрегатом.

Третій пункт «Побороти» матиме сенс лише в тому випадку, якщо після нього перейти до першого «Попередити». Боротьба зі шкідливим ущільненням — це комплексна робота протягом року, а не питання основного обробітку.

      Оранка, рихлення, no-till чи mini-till?

Якщо говорити про no-till, то це питання не нове і практика вже дала на нього відповідь. Масова відмова від оранки по Україні відбулася 7—10 років тому. В Україну прийшли продавці no-till техніки із закликами «поставте плуг під паркан». Потім їх заклики змінилися на «no-till потребує перехідного періоду, потерпіть років 5». Останні кілька років все частіше чути про «перезапуск no-till в Україні», мовляв, «раніше аграрії неправильно застосовували цю систему, а тепер буде no-till «по-новому». Під аномальну посуху 2017 року технологію no-till позиціонують як систему збереження вологи. Про те, що вологу потрібно не лише зберегти, а й накопичити, тактовно мовчать.Мінімальний обробіток та глибоке рихлення гармонійно можуть бути включені до диференційованої системи обробітку. Виходячи з потреб сівозміни та стану конкретного поля, можна на 1/3 площі провести глибоке рихлення, на 1/3 оранку та 1/3 лишити під мінімальний обробіток. Ці системи мають свої сильні та слабкі сторони, розумно чергуючи їх, можна досягти оптимального результату.Ця технологія потребує значних опадів, поле має покриватися органічними рештками, для достатньої вегетації культур потрібні дощі. Вона потребує рівномірності опадів — значні опади в короткий період можуть змити шар решток із поля. За винятком кількох підприємств, котрі дотримуються всієї системи із значними інвестиціями та високими ризиками, no-till в Україні не прижився.

No-till — це не найпростіша технологія, це складна і дорога система. Вона потребує чіткого таймінгу (прострочити внесення хімії на один день — для no-till це проблема) та значних витрат на хімію (хімія за останні кілька років стала дорожчою удвічі, а її ефективність щороку падає).

Оборот пласта найкраще відкриває ґрунт для акумуляції вологи, перерозподіляє частки ґрунту та поживні елементи в орному шарі. Однак інтенсивно впливає на структуру, збільшує втрати наявної вологи, за неправильного підходу може стати причиною надмірного ущільнення. Глибоке рихлення допомагає боротися з надмірним ущільненням під орним горизонтом, однак потребує витрат не менше від оранки.

Мінімальний обробіток створює найкращі умови для швидкої мінералізації пожнивних решток, коштує недорого, однак може бути застосований лише за гарної структури у глибших шарах ґрунту. Суперечка про те, що ж краще: «мінімалка», глибоке рихлення чи оранка нагадує суперечку про борщ, м'ясо й торт. Добре, коли на обід ти маєш усе.На сьогодні система обробітку з оранкою — це єдина система, яка забезпечує сталий прогнозований врожай. Зі зменшенням рівня опадів потреба у відкритті ґрунту для акумуляції стає ще важливішою. І український ринок адекватно відреагував на посуху 2016—2017 року. Ринок плугів зріс майже удвічі.

Плуг органіці потрібен

Перехід на нову технологію — це важко, дорого та ризиковано. Однак варто розуміти, в чому популярність нової технології, з яких складових вона формується та чи можна її елементи гармонійно включити у власну систему. За останні кілька років ціна на хімію зросла більш ніж у два рази. Це стимулювало деякі господарства повністю перейти на механічні та біологічні методи, стати органічними. Але ж ніхто не забороняє звичайним господарствам більше використовувати суцільний та міжрядний механічний обробітки.Цим можна не лише зменшити витрати на гербіциди, а й провести закриття вологи та аерацію. Низка сидератів не лише бореться з шкідниками та зменшує потребу в інсектицидах, а й покращує структуру ґрунту, підвищує його здатність акумулювати вологу, зменшує потребу в добривах. Та ж ситуація і з плугом. Це незамінний інструмент для органічного вирощування. Варто зрозуміти, чому він незамінний, та використати його переваги і для звичайного господарства. Більшість хвороб і шкідників не виживають, якщо їх закопати на 30 см під землю без доступу повітря.

Чи потрібно повертатись до оранки після відмови від неї?

Ті, хто зараз відмовився від оранки, мали на те якісь причини. Україна — країна велика, тож для всіх не може бути один рецепт. Таким господарствам я порадив би поспілкуватися з тими, хто відмовився від плуга раніше (не менше 5 років). Зрозуміти, чому в них вдалося, або чому не вдалося. Які в цього рішення переваги і які слабкі сторони. Сама відмова нічого не дає, плуг треба чимось замінити. І в нового рішення також будуть сильні та слабкі сторони, з якими доведеться працювати.

Південь країни: чизель чи плуг?

Ситуація, яка склалася на півдні, — це болюча тема. Недостатні норми внесення мінеральних добрив, практична відсутність тваринництва та відсутність внесення органічних добрив. Виснажлива сівозміна соняшник/пшениця. Якість цих ґрунтів за останні 10 років значно знизилася. Винним призначили плуга, а роль «чарівної пігулки» віддали глибокому рихленню. На жаль, чарівних пігулок не існує.Без системного підходу до цього питання покращення очікувати не варто. Ми маємо позитивні приклади господарств півдня, котрі використовують більше оранку, ніж рихлення, й таких, котрі надають перевагу рихленню над оранкою. І одні, й інші мають хороші врожаї та продуманий системний підхід.Через посуху 2017 року ґрунти в багатьох регіонах півдня настільки спечені, що провести оранку там просто неможливо. Сезон основного обробітку в самому розпалі, а плуги вивертають такі грудки, що страшно дивитися. Це стимулювало цьогорічний попит на глибокорозпушувачі та чизелі. Грудка від них трохи менша, та й лишається вона в землі, її не видно, тож на серці спокійнішеОднак і мороз до неї дістає гірше, більше грудки лишається на весну. Опади зимового періоду — це левова частка всіх опадів на півдні. Щоосені необхідно відкривати ґрунт, щоби закумулювати зимову вологу. В роки, коли осінню оранку на півдні провести можливо, плуг із завданням накопичення вологи справляється краще.

Агітувати «проти» легше, ніж «за»

Агітувати проти чогось доволі легко. Беремо негативні сторони, у оранки їх достатньо, роздуваємо до всесвітніх масштабів, про позитивні скромно мовчимо. Набагато складніше агітувати за щось. Чим замінити плуг? Щоб і ґрунтам було добре, і врожаї не зменшувалися. В основі критики оранки є реальні науково-практичні обґрунтування. Однак можна перефразувати Черчилля: «Оранка — це погана система, але кращої ще не придумали».

Сильний інструмент зі своїми плюсами та мінусами

Оранка, як надзвичайно сильний інструмент, має значні переваги й немалі складнощі. Піти можна двома шляхами:

• перший, можна відмовитися від плуга, але при цьому треба продумати, чим замінити його позитивний вплив. А в агрегатів чи систем для заміщення є свої складнощі, з якими також потрібно боротися;
• другий, можна не відмовлятися і розумно мінімізувати складнощі від оранки.

Якщо солому попередньо задискувати і заорювати вже частково мінералізовану солому, то плуг не утворюватиме солом’яних матів. Якщо орати зі спеціальним котком для зворотного ущільнення, то втрати вологи будуть мінімальними. Якщо на корпуси плуга поставити спеціальні чизелі, то у вас ніколи не буде шкідливого ущільнення під орним шаром. Оранка поперек схилу мінімізує ерозію і т. д. Сама відмова від о